Шевченко і Бровари

Великий син України Тарас Шевченко часто відвідував Бровари, знав жителів, спілкувався з ними, бував у них, а згодом згадував у своїх творах. Дослідниками віднайдено згадки про Бровари у 5 творах поета.

Вперше Тарас проїздив через містечко у 15 років у валці дворових поміщика Павла Енгельгардта до Вільно. Про що зазначено в історичних довідках: по дорозі «...от Киева до Броваров, до устойства шоссе, дорога пролегала по болотистым и песчаным местам, так что в сухое время от глубоких и сыпучих песков, а в сырое от топких болот переезд был сопряжен всегда с большими затруднениями…».

Відпочиваючи у Броварах, майбутній поет розглядав богомільний люд, що йшов на прощу до Київських монастирів, побачивши жінку , яка мандрувала з сином на Московщину, він згодом відтворив у своїй «Катерині»:

Заплакала, пішла шляхом

В Броварах спочила

Та синові за гіркого

Медяник купила.

Довго, довго сердешная

Все йшла та питала.

Було й таке, що під тином

З сином ночувала... («Катерина», 1838)

Пло́ща Шевче́нка — площа у Броварах, розміщена на розвилці основних магістралей міста — вулиць Київської та Кірова. Названа на честь Тараса Григоровича Шевченка. На території площі розташований парк імені Т. Г. Шевченка.

На місці площі раніше розміщувалась Свято-Троїцька церква, також тут було перше розташування церкви Петра та Павла. Коли відбувалось перепоховання Шевченка у 1961 році, священики цих церков служили молебень біля поштово-кінної станції. Пам’ятна дошка, встановлена на теперішньому кінотетрі ім. Шевченка свідчить: «На цьому місці знаходилась поштово-кінна станція, де часто бував Шевченко. В травні 1861 року тут зупинилася траурна процесія з прахом Великого Кобзаря». Пам’ятний знак, що встановлений 1991 року на відзначення 150-ї річниці похорону Шевченка, має такий напис: «Через Бровари у травні 1861 року пролягав останній шлях Т.Г.Шевченка з Петербурга до Канева».

Історія площі розпочалася у 1923 році, коли на цьому місці народний майстер скульптор Петро Верна виготовив пам'ятник у вигляді дерев'яного бюсту Тараса Шевченка. У 1939 році пам'ятник змінили на бетонний, а у 1964 — на гранітний. У 1930-тих роках почали будувати площу. Тоді Свято-Троїцьку церкву, що була в аварійному стані^], знесли, на її місці побудували сквер.

До березня 2014 року, до 200-ої річниці Тараса Шевченка, була запланована реконструкція площі. Згідно з проектом, у сквері з'явилися та ще мають з'явитися такі цікаві оновлення:

·        оновлення пам'ятника Тарасу Шевченку — відкрите 14 вересня 2013 року;

·        невеличка капличка;

·        скульптурна група Кобзаря та персонажів з творів Шевченка;

·        стела загиблим воїнам;

·        пам’ятний знак на місці розташування церкви Святої Трійці — відкритий 14 вересня 2013 року;

·        верба, посаджена руками Шевченка у Казахстані;

·        майданчик для відпочинку;

·        дитячі майданчики;

·        кіоски для продажу сувенірів;

·        місце для встановлення новорічної ялинки.

Оновлений сквер після реконструкції урочисто відкрили на 383-тю річницю міста Бровари 14 вересня 2013 року.

За матеріалами:

Гамалій Д. Броварські шляхи Кобзаря. – Бровари, 1994. - 80 с.

Площа Шевченка у Броварах. [Режим доступу].- http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F